Третейські суди для України є досить новим явищем, до якого прискіпливо приглядаються як державні чиновники, так представники юридичної спільноти. Проте прийняття 11 травня 2004 р. Закону України "Про третейські суди" створило досить міцну основу для розвитку вітчизняного третейського судочинства.

Одним із найбільших третейських судів в Україні є Постійно діючий третейський суд при юридичній корпорації "Принцип". Створений 13 вересня 2005 р., днями він святкував свою другу річницю. Хоча два роки є досить незначним періодом, за цей час удалося зробити чимало.

На сьогодні у Третейському суді при ЮК "Принцип" (далі – ПД ТС при ЮК "Принцип") нараховується 49 міських, районних та обласних відділень по всій Україні, в яких працюють більше 130 висококваліфікованих суддів.

Очолює ПД ТС при ЮК "Принцип"– Геннадій Пампуха.

Чинники успіху НЕдержавного судочинства

Одним із здобутків цього суду є налагодження системи фахового відбору претендентів на посаду третейського судді, а також системи постійно діючих курсів підвищення кваліфікацій для третейських суддів цього суду.

Ґрунтовний підхід до забезпечення якості розгляду справ та судових рішень став запорукою високого авторитету Третейського суду при ЮК "Принцип" серед органів державної влади, керівників багатьох потужних підприємств різних галузей економіки. Не дивно, що за останній рік попит на послуги ПД ТС при ЮК "Принцип" значно виріс. Так, на 25% зросла кількість розглянутих справ щодо встановлення права власності, на 10% – щодо стягнення заборгованості та інші спори у сфері договірних відносин, на 7% – інших категорій справ, підвідомчих третейським судам.

Отже, дедалі більше юридичних і фізичних осіб вносять в умови договорів, що укладаються, відповідні третейські застереження. Це результат копіткої роботи ПД ТС при ЮК "Принцип", спрямованої на налагодження взаємодії з галузевими міністерствами, з великими корпораціями, на інформування населення тощо.

Особи, які звертаються до ПД ТС при ЮК "Принцип", упевнені, що їх справу буде розглянуто у визначений законом термін, об’єктивно і неупереджено.

Гарантією неупередженого розгляду справи є те, що згідно з Законом України "Про третейські суди" сторони при зверненні до третейського суду можуть самі визначити, який суддя розглядатиме їхню справу. Голова третейського суду може лише роз’яснити сторонам, який суддя на яких справах спеціалізується. Наприклад, 137 суддів ПД ТС при ЮК "Принцип" спеціалізуються за такими напрямами: земельне право, банківське право, страхування, комунальні розрахунки тощо.

Окрім цього, забезпечує неупереджений розгляд справи у третейському суді те, що сторони добровільно та за взаємною згодою обирають сам третейський суд, зазначаючи про це в укладеному договорі. Якщо якась сторона не довіряє певному третейському суду, вона не погодиться з такою умовою.

Ще однією гарантією неупередженості є те, що керівництво третейського суду та його засновники повинні всіляко сприяти виконанню рішень цього суду. Винести упереджене рішення в таких умовах важко.

Складнощі розвитку або Шлях долає той, хто йде

Святкування другої річниці Третейського суду було не тільки урочистою подією, але й діловою нарадою центрального керівництва ПД ТС при ЮК "Принцип" та керівників його регіональних відділень.

Зокрема, учасники зібрання дискутували щодо актуального становища та перспектив розвитку всієї системи третейських судів України.

Як виявилося, якщо у західних країнах до третейських судів ставляться як до невід'ємного елементу системи захисту та відновлення порушених прав і законних інтересів суб’єктів правовідносин, то в Україні з боку представників системи державних судів спостерігається зовсім інше ставлення, досить жорстке і критичне.

Деякі політики і державні чиновники намагаються будь-яким чином вплинути на звуження компетенції третейських судів щодо розгляду тих чи інших категорій справ, які їм підвідомчі. Особливо прискіпливу увагу в згаданому контексті викликають справи про встановлення права власності на  майно. Іноді складається враження, що третейські суди сприймаються як небажані конкуренти для державних судів.

У контексті завдань, що стоять перед Україною, з розбудови демократичної правової держави та громадянського суспільства розвиток третейських судів набуває надзвичайно важливого значення.

Як зауважив пан Пампуха, для того щоб критикувати третейські суди, треба досконально знати законодавство, яке регулює їх діяльність. Наприклад, нещодавно на адресу третейських судів, які розташовані в Києві, лунали закиди стосовно того, як вони могли розглядати справи в інших регіонах України. Але ж відповідь на такі звинувачення дуже проста: закон не встановлює для третейських судів обмежень територіальної підсудності. Отже, такі суди можуть розглядати справи щодо спорів, які виникли в будь-якому регіоні України.

Третейські суди потребують допомоги, потребують співпраці з державними органами, зокрема, з державними судами. Адже третейські суди можуть значно розвантажити суди державні. Цей час уже прийшов. Від цього виграють всі.

Україна з-поміж інших держав світу далеко не першою прийняла Закон "Про третейські суди". В Європі та США вони існують не одне десятиріччя. В Росії третейські суди діють уже 5 років. За цей період в РФ було зареєстровано понад 5 тисяч таких судів. Це говорить про те, наскільки така система вирішення спорів є авторитетною та затребуваною.

З часом в Україні третейське судочинство теж обов’язково набуде значної популярності та визнання. Підприємці добре вміють рахувати гроші і зіставляти витрачений час і кошти на судове провадження з вигодою, яку вони отримають в разі швидкого вирішення спору.

Професійна організація – шлях до мети

Однією з центральних подій святкування річниці ПД ТС при ЮК "Принцип" стала презентація новоствореної громадської організації – Всеукраїнської третейської Ліги.

Причиною її створення криється в тій обставині, що існуючі в Україні різноманітні громадські організації в сфері сприяння третейському судочинству за час своєї діяльності не довели своєї ефективності. У зв’язку з цим серед третейських суддів виникла ініціатива створити дієву професійну організацію нового формату, яка б перетворилася на потужного захисника інтересів третейського судочинства та третейських суддів перед державними органами та була б вільною від заангажованості та бюрократизму. Настав момент, коли спільнота третейських суддів відчула гостру потребу в дієвій співпраці з органами державної влади та різними громадськими інститутами.

Президентом новоствореної Ліги став Геннадій Пампуха, який протягом десятиріччя роботи в юридичній сфері довів власний професіоналізм та небайдужість до розвитку правової системи нашої держави загалом та третейських судів зокрема.

Нині вже сформована управлінська структура Ліги, її секретаріат, прес-служба. Також створено 16 регіональних відділень цієї організації.

Слід зауважити, що Всеукраїнська третейська Ліга створена не з метою конкурування з уже існуючими громадськими організаціями третейських суддів, а з метою сприяння вирішенню нагальних проблем розвитку третейських судів.

Передбачається, що пріоритетними напрямами роботи Ліги будуть:

• налагодження діалогу та тісного співробітництва між третейськими судами та державними органами, зокрема, державними судами, органами місцевого самоврядування, нотаріатом, БТІ, землевпорядними організаціями тощо;
• впровадження постійно діючої загальної системи підвищення кваліфікації третейських суддів;
• популяризація третейського судочинства серед населення, представників бізнес-спільноти України тощо;
• законодавчий захист інтересів членів Ліги.

Отже, Всеукраїнська третейська Ліга має всі шанси перетворитись на своєрідний локомотив, який всебічно сприятиме розвитку третейських судів в Україні, підвищенню рівня якості третейського судочинства, захисту професійних інтересів третейських суддів, а також підвищенню авторитету третейських судів як інституту громадянського суспільства.

Всеукраїнська третейська Ліга закликає до співпраці третейських суддів, державних службовців, нотаріусів, адвокатів, співробітників органів місцевого самоврядування, системи БТІ та всіх громадян, яким не байдужий розвиток демократичного та громадського суспільства  в нашій державі.